10 способів маніпулювання за допомогою засобів масової інформації
1. Відволікання уваги
Основним елементом управління суспільством є відволікання уваги людей від важливих проблем і рішень, прийнятих політичними та економічними правлячими колами, – постійно насичуючи інформаційний простір малозначними повідомленнями. Прийом відволікання уваги суттєвий у тому, щоб не дати громадянам можливості отримувати важливі знання в галузі науки, економіки, психології, нейробіології та кібернетики. «Постійно відволікати увагу громадян від справжніх соціальних проблем, перемикаючи її на теми, що не мають реального значення. Домагатися того, щоб громадяни постійно були чимось зайняті і в них не залишалося часу на роздуми, з поля – в загін, як і решта тварин (цитата з книги «Тиха зброя для спокійних воєн»).
2. Створювати проблеми, а потім пропонувати способи їх вирішення («проблема – реакція – рішення»)
Створюється проблемна «ситуація», яка має викликати певну реакцію серед населення, щоб воно відтак саме вимагало прийняття заходів, які необхідні правлячим колам. Наприклад, допустити розкручування спіралі насильства в містах або організувати криваві теракти для того, щоб громадяни зажадали прийняття законів про посилення заходів безпеки та здійснення політики, яка утискає громадянські свободи.
Або: викликати економічну кризу, щоб змусити прийняти як необхідне зло порушення соціальних прав і згортання роботи міських служб.
3. Спосіб поступового застосування
Щоб домогтися прийняття будь-якого непопулярного заходу, досить впроваджувати його поступово, день за днем, рік за роком. Саме таким чином були нав'язані принципово нові соціально-економічні умови (неолібералізм) у 80-х і 90-х роках минулого століття. Зведення до мінімуму функцій держави, приватизація, невпевненість, нестабільність, масове безробіття, заробітна плата, яка вже не забезпечує гідного життя. Якби все це сталося одночасно, то напевно призвело б до революції.
4. Відстрочка виконання
Інший спосіб протиснути непопулярне рішення – це представити його як «хворобливе й необхідне» й домогтися в цей момент згоди громадян на його здійснення в майбутньому. Набагато простіше погодитися на якісь жертви в майбутньому, ніж у теперішньому. По-перше, це не відбудеться негайно. По-друге, народ в масі своїй завжди схильний плекати наївні надії на те, що «завтра все зміниться на краще» і що тих жертв, яких від нього вимагають, вдасться уникнути. Це надає громадянам більше часу, щоб звикнутися з думкою про зміни і смиренно прийняти їх, коли настане час.
5. Звертатися до народу, як до малих дітей
У більшості пропагандистських виступів, розрахованих на широку публіку, використовуються такі доводи, персонажі, слова й інтонація, як для дітей шкільного віку із затримкою в розвитку або для розумово неповноцінних індивідів. Чим сильніше хтось намагається ввести в оману слухача, тим більше він використовує інфантильні мовні звороти. Чому? Якщо звертатися до людини так, ніби їй 12 або менше років, то дуже ймовірно, що внаслідок сугестивності відповіді або реакції цієї людини будуть позбавлені критичної оцінки, що характерно для дітей віком 12 або менше років.
6. Робити сильніший наголос на емоціях, ніж на роздумах
Вплив на емоції – це класичний прийом, спрямований на те, щоб заблокувати здатність людей до раціонального аналізу, а в результаті – взагалі до здатності критичного осмислення того, що відбувається. З іншого боку, використання емоційного фактора дозволяє відкрити двері в підсвідоме для того, щоб впроваджувати туди думки, бажання, страхи, побоювання, примус або стійкі моделі поведінки...
7. Тримати людей в невігластві, культивуючи посередність
Домагатися того, щоб люди стали неспроможні розуміти прийоми і методи, які використовуються для керування ними й підкорення своїй волі. Якість освіти, що надається нижчим суспільним класам, має бути якомога убогішою і посереднішою – щоб невігластво, яке відокремлює нижчі суспільні класи від вищих, залишалося на рівні, нездоланному для нижчих класів.
8. Спонукати громадян захоплюватися посередністю
Насаджувати населенню думку про те, що модно бути тупим, вульгарним і невихованим...
9. Посилювати почуття власної провини
Змусити людину повірити в те, що тільки вона винна у власних нещастях, які відбуваються через брак її розумових можливостей, здібностей чи докладених зусиль. У результаті замість того, щоб повстати проти економічної системи, людина починає займатися самознищенням, звинувачуючи у всьому саму себе, що викликає пригнічений стан, а це призводить, у тому числі, до бездіяльності. А без дії про жодні революції не може бути й мови!
10. Знати про людей більше, ніж вони самі про себе знають
Упродовж останніх 50 років успіхи в розвитку науки привели до дедалі більшого розриву між знаннями простих людей та знаннями, якими володіють і користуються панівні класи. Завдяки біології, нейробіології та прикладній психології «система» отримала в своє розпорядження передові знання про людину – і щодо її фізіології, і щодо психіки. Системі вдалося дізнатися про звичайну людину більше, ніж вона сама про себе знає. Це означає, що в більшості випадків система має більшу владу й більшою мірою керує людьми, ніж вони самі.
Автор публікації: Ноам Хомський – американський лінгвіст, філософ, громадський діяч, автор книг і політичний аналітик. Заслужений професор мовознавства в Массачусетському технологічному інституті й один із видатних науковців XX ст. Його фундаментальні праці з теорії мовознавства й науки пізнання отримали заслужене визнання в науковому та викладацькому співтоваристві.
