Андрій Іллєнко

16.01.2014 19:29

Деякі думки про сьогоднішні події:

1. В Україні відбувається узаконення авторитарного режиму. Влада і раніше нищила громадянські права де-факто, але тепер вона вирішила знищити їх де-юре.

2. Головна мета цих дій - залякування суспільства. Але насправді, залякування не працює - про це свідчить майже 2 місяці революції. Після кожного сеансу "закручування гайок" революція отримувала нових подих.

3. Насправді ж цими діями режим показує свій власний страх. Влада, яка нічого не боїться - сміливо би йшла на діалог з протестним рухом. На репресії та утиски штовхає лише страх - в тому числі через невпевненість у міцності власних рядів. Усе те, що режим намагатиметься заборонити та викорінити - це і є його найбільші страхи. І це те, що дійсно йому дошкуляє.

4. Режим намагається втримати лояльність до себе репресивного поліцейського апарату та корумпованої судової системи. Це - останні його реальні опори. І навіть ці опори почали давати тріщини. Тому режим скорочує бюджетні видатки на все, а збільшує їх лише на апарат насилля. А також приймає закони, спрямовані на те, щоб показати міліції, суддям та прокурорам, як режим їх захищає.

5. Парламентаризм в Україні остаточно нівельовано. Так зване "голосування руками" ніяким голосуванням не було. І відбулося воно саме тому, що при голосуванні картками ці рішення не проходили. З таким же успіхом вони могли провести ці "голосування" як завгодно - хоч приховано від усіх на Банковій, хоч у Межигір`ї, а могли б і взагалі оформити їх "листом-погодження" заднім числом. Оскільки парламентаризм знищено, це вже не має суттєвої різниці.

6. Доля України вирішується не у Верховній Раді. Вона вирішується на вулицях. Спочатку Майдан переможе на вулиці, а вже потім у парламенті - а не навпаки.

7. Мільйони на вулицях Києва та інших міст України та початок нового масованого наступу - це і буде наша відповідь на сьогоднішню узурпацію. Головне - у нас не повинно бути розпачу. Революція завжди стикається з впертою реакцією, яка кістлявою рукою тримається за старе і віджиле, намагаючись з усіх сил зупинити неминучі зімни. Суспільство вже інше, і воно не буде жити в умовах корумпованої авторитарної диктатури.

Ми - це майбутнє. Режим - це минуле. Режим може залякувати, ставити палиці в колеса, продовжувати свою агонію путінськими фінансовими ін`єкціями. Але він нічого не може зробити з більшістю народу, яку цей режим не влаштовує.

Революція продовжується!