Дмитро Донцов

Наш патос був «тугою за чистим, людським, мирним... життям». Але ж життя се не лиш туга, але й гнів! Не лиш чисте, але й брудне! Не лиш мир, але й війна! Підставою українського відродження було «щиросердне хотіння», а «не примус, не обман, не грабіж чужого». Але ж, щоби перемогти, патос нової ідеї не може обійтися без волі до примусу, часом до обману, а часом до «грабіжа чужого». Бо що в підбитої нації є ще «своє», що не стало привлащене чужими? Навіть на своїй території чується така нація на нашій не своїй землі».