Герман Гессе

Ти мав своє уявлення про життя, свої вимоги до нього, свою віру, був готовий до дій, до страждань і жертв, – а потім поступово усвідомив, що світові не потрібно від тебе ніяких дій, жертв і так далі, що життя – не велична поема з героїчними ролями тощо, а впорядкована міщанська кімната, де їдять, п`ють, шиють шкарпетки, грають у карти, слухають радіо і цілком задоволені з цього. А той, хто має в душі щось більше, хоче героїчного й гарного, шанує великих поетів або святих, – той дурень і донкіхот.