Невідомий автор

Високі гори, скелі й кручі,
потік бурхливої води,
залишать спогад неминучий,
і знов покличуть нас сюди.

Вдихнувши свіжого повітря,
напившись чистої води,
пішли ми Довбуша стежками,
хоч і втомились від ходи.

Підйом на гору був нелегким,
та ми здолати все ж змогли,
піднявшись, подих захопило,
від велетенської скали.

З вершини скелі нам відкрився,
прекрасний краєвид Карпат,
душа від щастя аж співала,
а серце било як набат.

Не описати все словами,
це мальовничий, дивний край,
в моїх думках він завжди буде,
немов землі небесний рай.