Перелік злочинів комуністичного режиму в Україні
— Розв'язання громадянської війни в Україні в 1917 році;
— Організація агресії проти обраної народом Центральної Ради та ліквідація української державності в особі Української Народної Республіки;
— Організація масових розстрілів військовополонених в 1918— 1920 рр. (українських стрільців, польських воїнів, солдатів та офіцерів армії Денікіна і Врангеля, повстанців та ін.);
— Придушення із застосуванням насилля і жорстокостей селянських повстань в Україні в 1920 році;
— Організація голоду в І921 — 1922 рр.;
— Підписання без будь-якого обговорення і згоди народу так званого союзного договору в 1922 році;
— Переслідування за релігійні переконання і фізичне знищення православного духовенства та представників інших конфесій протягом 1920—1930 років;
— Насильницьке впровадження колективізації та Цілковите розорення українського села;
— Організація штучного голодомору в Україні в 1932—1933 рр.;
— Організація масових розстрілів української інтелігенції в 30-х роках з метою знищення інтелектуальної сили народу;
— Організація масового і ціле спрямованого нищення пам'яток історії та культури України;
— Некомпетентне втручання та вульгарне командування наукою, освітою, що завдало їм непоправної шкоди;
— Організація масових арештів, розстрілів серед населення Західної України в 1939—1941 рр.;
— Розв'язання і активне провадження братовбивчої війни на Західній Україні в 1939—1950 рр.;
— Насильницька ліквідація на Західній Україні Греко-Католиць-кої Церкви. Переслідування священиків і віруючих греко-католиків за віру;
— Організація репресій та масової депортації кримських татар з Криму;
— Організація голоду в 1946 р.—1947 р.;
— Депортація населення західних теренів України в Сибір;
— Впровадження в Україні політики русифікації та дискримінації малих національних груп;
— Насильницьке нав'язування всьому народу України догматичної комуністичної ідеології;
— Приховування даних про катастрофу 1986 р. на Чорнобильській АЕС ім. Леніна, що завдано непоправної шкоди здоров'ю і життю мільйонів жителів України;
— Демонстрація 1-го і 9-го травня 1986 року, виведення на заражені радіацією вулиці міст не тільки дорослого населення, але її дітей із шкіл і дитсадків;
— Будівництво на забруднених радіацією землях населених пунктів для переселення населення з Чорнобильської зони, які потім виявились непридатними для проживання, залучення до будівництва молоді, студентів;
— Споживання жителями України продуктів харчування з забруднених радіацією земель;
— Фінансування партійних потреб державним коштом та систематичне перекачування народних грошей на партійні рахунки за рахунок зрощення державних і партійних структур;
— Підтримка диктаторських прокомуністичних режимів шляхом так званої допомоги братнім країнам, яка обходилась народу України в сотні мільярдів карбованців;
— Співучасть в організації інтервенції та збройному придушенні національно-визвольних рухів в Угорщині (1956 р.), Чехословаччині (1968 р.), Афганістані (1980—89 р.р.), Загибель в Афганістані сотень українських юнаків;
— Проведення політики цілеспрямованого споювання народу, що привело до моральної деградації частини населення України;
— Застосування антилюдських методів впливу на інакомислячих в психіатричних лікарнях;
— Повний розвал економіки України, доведення народу до цілковитого зубожіння та духовного занепаду;
— Організація ГКЧП 19 серпня 1991 року;
— Арешти і розправа над українською інтелігенцією в 60-х роках після періоду хрущовської відлиги (А. Горська, В. Стус, В. Івасюк, і багато інших);
— Політичне вбивство провідних діячів національно-визвольних змагань Лева Ребета, Євгена Коновальця, Степана Бандери.
— Організація (до чого не дійшла жодна країна світу) близько 50 величезних концтаборів (Соловки, Колима, Воркута), з яких деякі були більші за окремі європейські країни;
— Постанова 1935 року про розстріли дітей з 12 років, звинувачених у «злочинах» за крадіжку 7 колосків.