Постріл та вогонь. Домінік Веннер та Олекса Гірник
21 травня 2013 французький патріот Домінік Веннер застрелився в соборі Нотр-Дам де Парі, висловлюючи протест проти занепаду Європи (проти одностатевих шлюбів, проти масової імміграції з Африки та Азії, проти американізації європейських цінностей).
36 років тому, 21 січня 1978 року, український патріот Олекса Гірник самоспалився на Чернечій Горі у Каневі, протестуючи проти радянської влади та її політики русифікації.
Що об’єднує ці два вчинки? Не безвихідь та занепад життєвих сил, зовсім ні. Об’єднує ці два вчинки глибока віра в свій народ та бажання збудити в інших, якщо не бажання діяти, то принаймні бажання мислити.
“Мій протест – то прометеїзм, то бунт проти насилля і поневолення. Мій протест – то слова Шевченка, а я його тільки учень і виконавець!” – писав Олекса Гірник незадовго до смерті своїй дружині.
“Звичайно, потрібні, нові захоплюючі і символічні жести, щоб похитнути сонливість, збудити свідомістіь від наркозу та пробудити пам’ять про наше походження. Ми вступаємо в період, коли слова повинні бути підкріплені діями” – написав Домінік Веннер на своєму сайті в день смерті.
Перед тим, як поїхати в Канів, Олекса Гірник вирушив до Києва, де відвідував Києво-Печерську Лавру та Софійський Собор. Вибір Канева і Тарасової (Чернечої) гори як могили Тараса Шевченка був не випадковим, адже саме його Олекса вважав пророком і своїм учителем.
Вночі Олекса Гірник облився бензином та підпалив себе. Його мертве тіло знайшли вранці, міліція зібрала розкидані листівки, яких знайшли 970, та деякі листівки збереглись у місцевих жителів.
Домінік Веннер також вибрав не випадково саме собор Нотр-Дам де Парі, бо цей собор має велике сакральне значення для французів, так само як поховання Шевченка – для українців.
Обидва самогубства, далекі в часі та відстані, не можуть бути прикладом для наслідування. Україні, як і Франції потрібні живі герої. Але усілякі закиди про слабкість, моралізаторства на тему гріха тут не доречні. Домінік Веннер та Олекса Гірник вірили, що їх вчинки – як прометеївска жертва, здатна розпалити в серцях співвітчизників вогонь.
Коли радянська завіса впала, українці побачили вогонь з Тарасової гори. З часом і французи почують постріл з собору!
Андрій Волошин
