Що таке "расизм" і як його сприймати

Зараз всі, від дитини до дорослого чую скрізь про «расизм» і про те, що це є дуже поганим. Його зараз також забороняють на законодавчому рівні і майже всі активно з ним борються. Нас постійно через засоби масової інформації застерігають, що «расизм» дуже страшна річ і закликають з ним боротися. Про нього говорять, але не пояснюють нам, що «расизм» насправді собою представляє. Нам не розповідають цього і на це є вагома причина.

Дуже роздуваємий зараз термін «Расизм», по суті є лише природнім інстинктом, а не політичним переконанням, як всім це нав’язують, намагаючись цим подавити в нас його. Це інстинкт самозбереження свого виду (раси, нації). І насправді він передбачений природою не для винищення одним видом іншого виду, а лише для самозбереження свого виду. Якби цей інстинкт не існував би, то ми не мали б таке різноманіття різних видів тварин, в тому числі і людей.

Всім відомо, що кожна нація має свої цінності. Безумовно найдорожчим є їхня історія і генетична спадщина.

В давні часи різні раси та нації жили в певній ізоляції один від одного. Ця ізоляція призводила до того, що кожна нація була унікальна в різних сферах розвитку (духовного, культурного, інтелектуального і т.д.).

З різних причин виникали випадки, коли одна нація нападала і знищувала або захоплювала іншу націю. Причиною, для цього часто ставало бажання заволодіти чужими землями, знаннями, багатствами (інтелектуальними, духовними і матеріальними), а також такою причиною могла стати банальна заздрість, якась образа, чи ще щось. Ці сплески агресії винищували цілі нації. В ці періоди відбувалися жахливі дійства. Під час завоювань відбувалися садиські вбивства і знущання над представниками завойованої нації, а визначали приналежність людей до цієї нації лише на підставі так би мовити «расових» ознак нації (колір очей, колір волосся, колір шкіри, особливості рис обличча і т.д.), яку винищували.

Після завоювання нації, всі кого не вбили, виконували роль рабів. Життя цих людей вважали нічого не вартим. Маючи фізичні ознаки приналежності до завойованої нації, ти автоматично втрачаєш всі свої права і навіть право керувати своїм життям, відбувався «геноцид». Нація, яка захищала себе від винищення, теж змушена була обороняючись знищувати представників інших націй. Тодішні винищення однією нацією інших націй, називали і називають «боротьбою за існування».

Якщо подивитися ретельніше на кожну націю, то ми побачимо, що вони відрізняються не лише зовнішніми генетичними ознаками, а й своїми бажаннями, своїми пріоритетами, своїми методами досягнення мети, своїм мисленням, своїми здібностями (розумовими та фізичними), своїми рисами властивими лише їм.

Коли різні нації живуть в одному середовищі (країні), то кожна нація влаштовує своє життя по своєму, змінюючи оточуюче середовище під свої особливі потреби і по своєму.

Що відбувається з країною в якій крім етнічної нації починають оселятися інші нації (іноземці)? Відбувається наступне:

Всі ці нації з власним уявленням про різні речі, починають підлаштовувати цю чужу країну під себе. Вони впроваджують свої традиції, культуру, звички, наводять свій порядок і встановлюють свої закони. Всі ці нації піддають обробці країну, в яку вони вторглися і всі вони роблять це на свій лад.

Задумайтесь! Що може вийти з цього?

Я відповім просто і зрозуміло для всіх.

В процесі цього «підлаштування» всі ці нації мають своє уявлення, як все повинно бути. В процесі «підлаштування» різні нації наштовхуються один на одного і це спричиняє ворожнечу між ними. Коли кожний робить все по своєму, то нічого хорошого не виходить.

Кожна з цих націй прагне мати змогу встановити свій порядок і закони, тому вони всіма можливими способами намагаються захопити владу і саме це призводить до ворожнечі між всіма націями в цій країні. Ці негласні війни призводять до зневаги і ненависті до інших націй, що оселилися в цій країні. Як наслідок це призводить до руйнації держави, економіки, створення безладу, бунтів і навіть до громадянських війн.

Існує ще одна величезна проблема, яку потрібно поставити на перший план. Ця проблема полягає в тому, що всі ці події часто здійснюють катастрофічний вплив на етнічну націю. В запеклій боротьбі за верховенство, чужорідні нації в першу чергу всіма можливими методами намагаються «зв’язати руки» господарям цієї землі. Вони відбирають всю владу над своєю країною і всі права на неї. Чужинці роблять господаря гостем в своєму домі. Часто це проявляється у переслідуванні національних ідей і будь-яких проявів патріотизму, також часто це набуває проявів «геноциду» корінного населення.

Після усвідомленні всієї цієї загрози виникає питання, чому зараз коли країну починають захоплювати чужоземні нації, засиляючи наші землі і вливаючись в етнічну націю, захоплюючи владу над нею, відбираючи у етнічної нації право розпоряджатися власним життям і життям власної держави, то це не є «расизмом»?Також чому коли вони влаштовують своєрідний «геноцид», для етнічного населення з метою витіснення його з власної землі,то і це не є «расизмом»? І от чому це сприймається, як нормальний розвиток подій, наче так і повинно бути? І чому коли у людей прокидається головний інстинкт «самозбереження» і ці люди починають опиратися діям чужоземці, що мають на меті покорення і винищення етнічного населення, та ці люди починають бити у спалах, починаючи боротися з кривдниками-чужинцями, то їх сприймають зневажливо і відразу звинувачують в «расизмі» ставлячи на них «клеймо»? Все очевидно. Це відбувається, бо чужинці вже встигли промити мозок величезній кількості людей, вони в багатьох країнах частково захопили владу і успішно проводять політику «підміни понять».

Мені хочеться відмітити такий факт, що на світовій арені боротьбу з «расизмом» ведуть лише ті країни, які вже програли свою внутрішню війну за існування своєї нації або ті, хто вже здається під натиском хитрих ворогів. Лише ті країни, що успішно ведуть боротьбу за існування та панування своєї етнічної нації на своїй землі (Японія, Китай, Корея і т.д.), мають світле майбутнє на відміну від інших країн.

Запам’ятайте! Тільки країна, яка містить в собі одну націю, може досягти феноменального розвитку в усьому, лише через те, що етнічній нації не потрібно буде вести виснажливу боротьбу за право на існування у власному домі.

Автор: Андрій Олійник