Ведмідь-бандерівець

Про цей цікавий факт ми довідалися з книги Віталія Манзуренка і Василя Гуменюка “Рейд УПА в Румунію 1949 року”.

Серед низки повстанських світлин з Гуцульщини є декілька сюжетів (наразі відомо дев’ять), які зафіксували вояків УПА з ведмедем. Є версія, що на початку літа 1945 року загін НКВС рейдував у верхів’ях Чорного Черемоша, вишукуючи бункери і криївки. В одній з лісових гущавин вони зустріли ведмедицю з малям, якому було від сили кілька днів. Ведмедицю вбили, щоб поласувати ведмежатиною, а ведмежатко втекло від напасників. Через кілька днів голодне і знесилене ведмежа знайшла у лісі повстанська боївка “Хмари” – Дмитра Білінчука. “Поповнення” було явно недоречним, але стрільці не могли кинути на вірну смерть безпомічну істоту. Молоко насамперед діставалося ведмедику. Він оклигав і йшов за повстанцями, як вірний пес… За іншою версією, ведмедя підібрали повстанці після того, як звір підірвався на міні. Звичайно, виникає чимало запитань. Що, скажімо, коїлося з ведмедем, коли упівці вели бойові дії? Щодо автора світлин, то не виключено, що їх робив сам Дмитро Білінчук. А висновок з цієї незвичної історії автори книги зробили такий: “УПА навіть у нелюдських умовах тотальної блокади жила повноцінним життям, радіючи з прекрасного, і її вояки зберегли найкращі людські риси”.