З книги Дмитра Донцова "За яку Революцію?"

...Це не будуть люди демократичної когорти, яким історія вже видала присуд політичної смерті устами Шевченка, Лесі Українки, що звали їх "рабами, невільниками продажними, без сорому і честі"; видав присуд Міхновський, що картав цю породу вічних "лоялістів"; видав присуд Франко, що бачив у них "рабський мозок" і "рабське серце", і рабську волю. Націоналізм, що йде їм на зміну, ненавидять вони за те, що його ідея визволення - їм не потрібний "догматизм", що його ненависть до зла, - є "аморальний фанатизм", що його безкомпромісова воля - "огидний бестіялізм" ("розбійники, вори, п'ятно в нашій історії!").